УДК ЗЗ0.1

DOI: 10.31359/2312-3427-2020-4-1-251

 

Л.В. Тєшева, канд. екон. наук, доцент

orcid.org/0000-0003-2007-9150

Larisakhneu@gmail.com

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

С.В. Руденко, канд. екон. наук, доцент

orcid.org/0000-0002-2874-1957

oblikua7@gmail.com

Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка

 

 

МЕТОДОЛОГІЧНИЙ БАЗИС ТА НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ДЕТЕРМІНАЦІЇ СТРУКТУРИ

ІНСТИТУЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА

 

Стаття присвячена обґрунтуванню структури інституційного середовища. Розглянуто існуючі підходи до дефініції змісту та визначення структурних елементів інституційного середовища провідними вітчизняними та закордонними науковцями. Узагальнено розуміння природи інституційної структури. Представлено порівняльну характеристику інституційних матриць за сферами: економічна, політична, ідеологічна та поширення. Представлено результати структурного аналізу понять інституційне середовище та інституційна структура. Доведено, інституційна структура забезпечує цілісність та органічність інституційного середовища за умови дотримання принципу комплементарності, а інституційна матриця надає окремим структурам свої специфічні характеристики, обумовлені культурно-історичними, географічними, соціально-економічними та суспільно-політичними чинниками, закріпленими загальноприйнятими цінностями, нормами та паттернами, прийнятими не тільки суспільство в цілому, але і його окремими верствами – елітами – зокрема. Доведено, що інституційне середовище має включати інститути, інституції та механізми їх взаємодії як об’єктні складові, а еліти як суб’єктні, які вирішальним чином впливають на вибір напряму руху розвитку суспільства. Доведена необхідність включення до структури інституційного середовища параметричних чинників.

Ключові слова: інститути, інституції, еліти, механізми, держава, інституційне середовище, інституційна структура, інституційна матриця.

 

Бібліографічний список.

  1. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики. Москва: Фонд экономической книги «Начала», 1997. 180 с.
  2. Hamilton Institution. Encyclopedia of the Social Sciences. 1932. Vol. 73. P.  560–595.
  3. Сорокин П. А. Человек. Цивилизация. Общество. М.: Политиздат, 1992. 543 с.
  4. АрхиереевС. И. Издержки эксплуатации экономической системы и институциональный сектор экономики. Постсоветский институционализм: монография: под ред. Р.М. Нуреева, В.В. Дементьева. Донецк: Каштан, 2005. 480 с.
  5. Вольчик В. В. Комплементарность и иерархия институтов в рамках хозяйственного порядка. Научные труды ДонНТУ. 2009. Вып. 37–1. С. 35–41.
  6. Олійник М. В. Інституційна динаміка фінансового сектору в умовах ринкової трансформації економіки України. URL: http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/PSPE/2009_4/Oliynyk_409.htm.
  7. БабиковаА. В. Особенности формирования институциональной среды в корпоративной сфере. Известия Таганрогского государственного радиотехнического университета. 2006. № 4. С. 163–166.
  8. МакогонВ. Д. Бюджетна архітектоніка як інструмент регулювання соціально-економічного розвитку суспільства. Проблеми економіки. 2012. № 4. С. 73–77.
  9. РосецькаЮ. Б. Роль та значення інституційного середовища у формуванні конкурентних відносин. Науковий вісник Одеського державного економічного університету. 2005. № 6 (18). С. 49–57.
  10. Уильямсон О. Частная собственность и рынок капитала. ЭКО. № 5. С. 33–-52.
  11. Шибаєва Н. В., Ткаченко С. Є., Бабан Т. О. Інституційне середовище як фактор формування та реалізації регуляторної політики. Науковий вісник Ужгородського університету. 2016. Вип. 2 (48). С. 115–120. 
  12. Забуранний С. В. Інституційне забезпечення інноваційної діяльності в аграрній сфері. Ефективна економіка. 2015. № 9. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2015_9_47.
  13. Бродская И. А. Роль институциональной среды в обеспечении условий устойчивого развития. Экономические науки. № 6(163). С. 32–35.
  14. Колесніченко І. М. Інституціональна економіка. Х.: ХНЕУ, 2008. 216 с.
  15. Манцуров І. Г. Інституційне планування в системі державного регулювання економіки: монографія. К. : НДЕІ, 2011. 655 с.
  16. Стрижак О.О. Теоретичні основи дослідження інституціонального середовища людського розвитку. Вісник Кременчуцького національного університету ім. М. Остроградського. 2016. Вип. 4 (99). С. 115–123.
  17. Кредісов В. Роль біхевіоральних чинників у побудові ринкової інституційної системи. Економіка України. 2003. № 12. С. 46–50.
  18. Фрідман О. А. Інституційне середовище інноваційного підприємництва. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. 2020. Т. 31 (70). С. 12–17.
  19. Скорев М. М. Модернизация институциональной структуры российской системы образования. Ростов-на-Дону: Издательство Ростовского университета, 2004. 191 с.
  20. Шаститко А. Е. Институциональная среда хозяйствования в России: основные характеристики. М.: Логос, 1999. 464 с.
  21. Костенок І. В. Інституціоналізація місцевого самоврядування як об'єкт демократичного державотворення: нові теоретичні підходи та можливості вивчення. Інвестиції: практика та досвід. 2013. № 7. С. 119–122.
  22. Кирдина С. Социокультурный и институциональный подходы как основа позитивной социологии в России. Социологические исследования. № 12. С. 23–33.
  23. Росецька Ю. Б. Роль та значення інституційного середовища у формуванні конкурентних відносин. Науковий вісник Одеського державного економічного університету. 2005. № 6 (18). С. 49–57.
  24. Небрат В. В. Теоретичні основи дослідження інституційної трансформації економіки. Економічна теорія. 2017. № 2. С. 34-49. 
  25. КрыштановскаяО. Анатомия российской элиты. М.: Захаров, 2005. 384 с.
  26. ВоронянськийО. В. Політичні інститути: механізм формування в конкурентному середовищі. Сучасне суспільство. 2014. Вип. 1. С. 15–
  27. Білорус О. Г. Глобальний конкурентний простір: монографія. К.: КНЕУ, 2007. 690 с.
  28. Токар В. В. Високоякісна еліта як інституційна основа мобілізаційно-інноваційної моделі національної економіки. Вчені записки. Вип. 12. С. 265–270.
  29. ТоффлерЕ. Третя хвиля. К.: Видавничий дім «Всесвіт», 2000. 475 с.
  30. Минцберг Г. Структура в кулаке; пер. с англ. Санкт-Петербург: Питер, 2004. 512 с.
  31. ДащаківськаО. Політична еліта в теоріях інформаційного суспільства: особливості діяльності та структури. Вісник Львівського університету.   Вип. 1. С. 311-320. 
  32. БардА. Netократия. Новая правящая элита и жизнь после капитализма.  СПб: Стокгольмская школа экономики в Санкт-Петербурге. 2004. 252 с.
  33. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура; пер. с англ., под ред. О. Шкаратана. Москва : ГУ-ВШЭ, 2000. 608с.

References

  1. Nort D. (1997). Institutions, institutional change and economic performance [Instituty, institutsional'nye izmeneniya i funktsionirovanie ekonomiki]. Moscow: Fond ekonomicheskoy knigi «Nachala», 180 s. [in Russian].
  2. Hamilton W. (1932). Institution. Encyclopedia of the Social Sciences. Vol. 73. p.p. 560–595. [in English].
  3. Sorokin P. A. (1992). Man. Civilization. Society [Chelovek. Tsivilizatsiya. Obshchestvo]. Moscow: Politizdat, 1992. 543 s. [in Russian].
  4. Arkhiereev S. I. (2005). Costs of the economic system and the institutional sector of the economy. Post-Soviet institutionalism. [Izderzhki ekspluatatsii ekonomicheskoy sistemy i institutsional'nyy sektor ekonomiki. Postsovetskiy institutsionalizm]. Donetsk: Kashtan, 480 s. [in Russian].
  5. Vol'chik V.V. (2009). Complementarity and hierarchy of institutions within the framework of the economic order [Komplementarnost' i ierarkhiya institutov v ramkakh khozyaystvennogo poryadka]. Scientific works of DonNTU. Issue. 37–1. p.p. 35–41. [in Russian].
  6. Oliinyk M. V. (2009). Institutional dynamism of the financial sector in the minds of the market transformation of the Ukrainian economy [Instytutsiina dynamika finansovoho sektoru v umovakh rynkovoi transformatsii ekonomiky Ukrainy]. URL: http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/PSPE/2009_4/Oliynyk_409.htm. [in Ukrainian].
  7. Babikova A. V. (2006). Formation of features of the institutional environment in the corporate sphere [Osobennosti formirovaniya institutsional'noy sredy v korporativnoy sfere]. Bulletin of the Taganrog State Radio Engineering University. № 4. p.p. 163–166. [in Russian].
  8. 8. Makohon V. D. (2012). Budgetary architecture as a regulator of social and economic development of the suspension [Biudzhetna arkhitektonika yak instrument rehuliuvannia sotsialno-ekonomichnoho rozvytku suspilstva]. Problems of the economy. № 4. p.p. 73–77. [in Ukrainian].
  9. Rosetska Yu. B. (2005). The role of the value of the institutional middle ground in the formation of competitive forms [Rol ta znachennia instytutsiinoho seredovyshcha u formuvanni konkurentnykh vidnosyn]. Naukovy Visnik of Odessa State Economic University. № 6 (18). p.p. 49–57. [in Ukrainian].
  10. Uil'yamson O. (1993). Private property and capital market [Chastnaya sobstvennost' i rynok kapitala]. EKO. № 5. p.p. 33–52. [in Russian].
  11. Shybaieva N. V., Tkachenko S. Ye., Baban T. O. (2015). The setting middle is a factor in the formulation and implementation of regulatory policy [Instytutsiine seredovyshche yak faktor formuvannia ta realizatsii rehuliatornoi polityky]. Naukoviy visnik of Uzhgorod University. Issue. 2 (48). p.p. 115–120. [in Ukrainian].
  12. Zaburannyi S. V. (2015). Institutional disease of the innovation industry in the agricultural sector [Instytutsiine zabezpechennia innovatsiinoi diialnosti v ahrarnii sferi]. The economy is effective. № 9. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2015_9_47. [in Ukrainian].
  13. Brodskaya I. A. (2018). The role of the institutional environment in the section of sustainable development [Rol' institutsional'noy sredy v obespechenii usloviy ustoychivogo razvitiya]. Economic sciences. № 6(163). p.p. 32–35. [in Russian].
  14. Kolesnichenko I. M. (2008). Institutional economy [Instytutsionalna ekonomika]. Kharkov: KhNEU. 216 s. [in Ukrainian].
  15. Mantsurov I. H. (2011). Institutional planning in the system of state regulation of the economy [Instytutsiine planuvannia v systemi derzhavnoho rehuliuvannia ekonomiky]. Kiev: NDEІ, 655 s. [in Ukrainian].
  16. Stryzhak O. O. (2016). Theoretical foundations of the study of the institutional center of human development [Teoretychni osnovy doslidzhennia instytutsionalnoho seredovyshcha liudskoho rozvytku]. Visnik of the Kremenchutsk National University im. M. Ostrogradsky. Issue. 4 (99). p.p. 115–123. [in Ukrainian].
  17. Kredisov V. The role of bichevoral officials in prompting the market institution system [Rol bikhevioralnykh chynnykiv u pobudovi rynkovoi instytutsiinoi systemy]. Economics of Ukraine. № 12. p.p. 46–50. [in Ukrainian].
  18. Fridman O. A. (2020). Institutional middle of the innovation school [Instytutsiine seredovyshche innovatsiinoho pidpryiemnytstva]. Introductory notes of TNU imeni V.I. Vernadsky. Vol. 31 (70). p.p. 12–17. [in Ukrainian].
  19. Skorev M. M. (2004). Modernization of the institutional structure of the Russian education system [Modernizatsiya institutsional'noy struktury rossiyskoy sistemy obrazovaniya]. Rostov-on-Don: Izdatel'stvo Rostovskogo universiteta. 191 s. [in Russian].
  20. Shastitko A. E. (1999). Institutional business environment in Russia: main characteristics [Institutsional'naya sreda khozyaystvovaniya v Rossii: osnovnye kharakteristiki]. Moscow: Logos, 464 s. [in Russian].
  21. Kostenok I. V. (2013). Institutional organization of self-promotion of democratic holding: new theoretical approaches and possibilities of study [Instytutsionalizatsiia mistsevoho samovriaduvannia yak obiekt demokratychnoho derzhavotvorennia: novi teoretychni pidkhody ta mozhlyvosti vyvchennia]. Investments: practice that dosvid. № 7. p.p. 119–122. [in Ukrainian].
  22. Kirdina S. (2002). Sociocultural and institutional approaches as the basis of positive sociology in Russia [Sotsiokul'turnyy i institutsional'nyy podkhody kak osnova pozitivnoy sotsiologii v Rossii]. Sociological research. № 12. p.p. 23–33. [in Russian].
  23. Rosetska Yu. B. (2005). The role of the institutional middle ground in the form of competitive differentials [Rol ta znachennia instytutsiinoho seredovyshcha u formuvanni konkurentnykh vidnosyn]. Naukovy Visnik of Odessa State Economic University. № 6 (18). p.p. 49–57. [in Ukrainian].
  24. Nebrat V.V. (2017). Theoretical foundations of the study of the institutional transformation of the economy [Teoretychni osnovy doslidzhennia instytutsiinoi transformatsii ekonomiky]. Economic theory. № 2. p.p. 34-49. [in Ukrainian].
  25. Kryshtanovskaya O. (2005). Anatomy of the Russian elite [Anatomiya rossiyskoy elity]. Moscow: Zakharov. 384 s. [in Russian].
  26. Voronianskyi O. V. (2014). Political institute: mechanism of formation in competitive middle [Politychni instytuty: mekhanizm formuvannia v konkurentnomu seredovyshchi]. Modern society. Issue. 1. p.p. 15–28. [in Ukrainian].
  27. Bіlorus O.G. (2007). Global competitive space [Global'niy konkurentniy prostіr]. Kiev: KNEU, 690 s. [in Ukrainian].
  28. Tokar V. V. (2010). Visokoyakisna elita yak institutional basis of the mobile-innovative model of the national economy [Vysokoiakisna elita yak instytutsiina osnova mobilizatsiino-innovatsiinoi modeli natsionalnoi ekonomiky]. Introduce notes. Issue. 12. p.p. 265–270. [in Ukrainian].
  29. Toffler E. (2000). The third wave [Tretya khvilya]. Kiev: Vidavnichiy dіm «Vsesvіt», 2000. 475 s. [in Ukrainian].
  30. Mintsberg G. (2004). Structure in a fist [Struktura v kulake]. St. Petersburg: Piter, 512 s. [in Russian].
  31. Dashchakivska O. (2011). Political elita in theories of informational support: special features of performance and structure [Politychna elita v teoriiakh informatsiinoho suspilstva: osoblyvosti diialnosti ta struktury]. Bulletin of Lviv University. Issue. 1. p.p. 311-320. [in Ukrainian].
  32. Bard A. (2004). Netocracy. The new ruling elite and life after capitalism [Netokratiya. Novaya pravyashchaya elita i zhizn' posle kapitalizma]. St. Petersburg: Stokgol'mskaya shkola ekonomiki v Sankt-Peterburge, 252 s. [in Russian].
  33. Kastel's M. (2000). Information age: economy, society and culture [Informatsionnaya epokha: ekonomika, obshchestvo i kul'tura]. Moscow : GU-VShE, 608s. [in Russian].

 

Тешева Л. В., Руденко С. В. Методологический базис и научно-теоретические предпосылки детерминации структуры институциональной среды. Статья посвящена обоснованию структуры институциональной среды. Рассмотрены существующие подходы к дефиниции содержания и определения структурных элементов институциональной среды ведущими отечественными и зарубежными учеными. Представлен обзор понимания природы институциональной структуры. Представлены результаты структурного анализа понятий «институциональная среда» и «институциональная структура». Доказано, что институциональная структура обеспечивает целостность и органичность институциональной среды при условии соблюдения принципа комплементарности, а институциональная матрица предоставляет отдельным структурам свои специфические характеристики, обусловленные культурно-историческими, географическими, социально-экономическими и общественно-политическими факторами, закрепленными общепринятыми ценностями, нормами и паттернами, принятыми не только общество в целом, но и его отдельными слоями – элитами – в частности. Доказано, что институциональная среда должна включать институты, институции и механизмы их взаимодействия как объектные составляющие, а элиты как субъектные, которые решающим образом влияют на выбор направления движения развития общества. Доказана необходимость включения в структуру институциональной среды параметрических факторов.

Ключевые слова: институты, институты, элиты, механизмы, государство, институциональная среда, институциональная структура, институциональная матрица.

 

Teshеva Larisa. Rudenko Serhii. Scientific and theoretical content and evolution of agroinnovation.

The subject of research is the theoretical and methodological aspects of determining the structure of the institutional environment.

The purpose of the study s to clarify the structure and justify the components of the institutional environment. The methodological basis of the study consists of scientific works of domestic and foreign researchers, mainly in the field of institutional theory. To substantiate the structure of the institutional environment, general scientific methods of induction and deduction, analysis and synthesis were used. The article is devoted to substantiating the structure of the institutional environment. Existing approaches to the definition of the content and definition of structural elements of the institutional environment by leading domestic and foreign scholars are considered. The understanding of the nature of the institutional structure is generalized. The comparative characteristics of institutional matrices by spheres are presented: economic, political, ideological and distribution. The results of structural analysis of the concepts of institutional environment and institutional structure are presented. It is proved that the institutional structure ensures the integrity and organicity of the institutional environment provided that the principle of complementarity is observed, and the institutional matrix provides individual structures with their specific characteristics due to cultural-historical, geographical, socio-economic and socio-political factors, accepted not only society as a whole, but also its individual strata - the elites - in particular.

Conclusions. An institutional structure that combines institutes, institutions, mechanisms, elites and parametric factors is presented. Institutes combine formal and informal rules that regulate life in society, reducing the degree of uncertainty in the environment and predicting the behavior of counterparties in the course of economic activity. Institutions are organizations that function purposefully and differ from institutes in the formalization and regulation of activities. Mechanisms reflect the links between other structural elements of the institutional environment, the occurrence and consolidation of which leads to the appearance of emergent properties. Institutes, institutions and mechanisms of their interaction are objective components, and elites are subjective, which decisively influence the choice of the direction of development of society. The necessity of inclusion of parametric factors in the institutional environment is proved.

Key words: innovation, agroinnovation, semantic network, evolution of innovation theories, scientific and technological progress.

 

 


:  Anotacia (завант.: 15) [463.08 Kb]