DOI: 10.69803/3083-6034-2026-3-62

УДК: 334.723:004.9:332.1

 

О.О. Захаркін, д-р екон. наук, професор

е-mail: o.zakharkin@biem.sumdu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0001-9317-252X

Сумський державний університет

І.О. Школьник, д-р екон. наук, професор

е-mail: y.shkolnyk@rectorat.sumdu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-5359-0521

Сумський державний університет

М.С. Жулавський, здобувач першого освітнього рівня (бакалавр)

е-mail: matveypro228@gmail.com

https://orcid.org/0009-0005-9882-8547

Сумський державний університет

 

ЦИФРОВА ЗРІЛІСТЬ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОСИСТЕМИ ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА: МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНЮВАННЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПРІОРИТЕТІВ РОЗВИТКУ

 

У статті досліджено цифрову зрілість регіональної екосистеми публічно-приватного партнерства (ППП) як комплексну характеристику здатності публічних органів, приватних партнерів, фінансових установ, операторів цифрової інфраструктури, проєктних організацій та інших зацікавлених сторін узгоджено застосовувати цифрові технології й дані на всіх стадіях життєвого циклу ППП-проєктів. Метою дослідження є розроблення методичного підходу до комплексного оцінювання цифрової зрілості регіональної екосистеми ППП та визначення на його основі пріоритетів її подальшого розвитку. У процесі дослідження використано методи системного та порівняльного аналізу, узагальнення наукових підходів, структурно-логічного моделювання, групування та інтерпретації статистичних даних. Обґрунтовано, що цифрова трансформація ППП не може оцінюватися лише за наявністю окремих інформаційних систем або технологічних рішень, оскільки її результативність залежить від ступеня їх інтеграції в управлінські, інформаційні та контрактні процеси, якості міжорганізаційної взаємодії, цифрових компетентностей, стану кіберзахисту та здатності забезпечувати безперервність суспільно значущих послуг. Запропоновано структуру цифрової зрілості регіональної екосистеми ППП, що охоплює шість взаємопов’язаних компонентів: інституційно-управлінську спроможність; цифрову інфраструктуру та інтероперабельність; дані, відкритість і простежуваність; цифровізацію життєвого циклу ППП; компетентності та інноваційну спроможність; кіберстійкість і безперервність. Розмежовано поняття цифрової готовності та цифрової зрілості: перше характеризує наявність базових ресурсів і передумов, тоді як друге відображає системне, інтегроване та результативне використання цих ресурсів у спільній діяльності учасників ППП. На основі даних Індексу цифрової трансформації регіонів України здійснено групування областей за рівнем зовнішньої цифрової готовності та визначено диференційовані пріоритети цифровізації ППП.

 

Ключові слова: публічно-приватне партнерство; цифрова зрілість; регіональна екосистема; цифрова трансформація; цифрова готовність; інтероперабельність; регіональний розвиток.

 

 

Список використаних джерел.

  1. Kafel T., Wodecka-Hyjek A., Kusa R. Multidimensional public sector organizations' digital maturity model. Administratie si management public. 2021. No. 37. P. 27–40. URL: https://doi.org/10.24818/amp/2021.37-02
  2. Waara Å. Examining Digital Government Maturity Models: Evaluating the Inclusion of Citizens. Administrative Sciences. 2025. Vol. 15, no. 3. P. 73. URL: https://doi.org/10.3390/admsci15030073
  3. Casprini E., Palumbo R. Reaping the benefits of digital transformation through Public-Private Partnership: A service ecosystem view applied to healthcare. Global Public Policy and Governance. 2022. URL: https://doi.org/10.1007/s43508-022-00056-9
  4. Дячек В., Мірошніченко І. Розвиток співпраці приватних організацій сфери ІТ з державними агенціям як передумова розвитку публічно-приватного партнерства в умовах війни. Економіка та суспільство. 2023. № 56. URL: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-56-167
  5. Нечаєва І., Шиловець І. Цифрова трансформація регіонів України: проблеми, рекомендації, перспективи. Acta Academiae Beregsasiensis. Economics. 2024. № 6. С. 137–145. URL: https://doi.org/10.58423/2786-6742/2024-6-137-145
  6. Гриценко О. М. Публічно-приватне партнерство як інструмент державної та регіональної економічної безпеки. Економіка. Фінанси. Право. 2026. № 6. С. 45–49. DOI: https://doi.org/10.37634/efp.2026.6.1e
  7. Карлін М., Проць Н., Проць В. Вплив публічно-приватного партнерства на фінансову безпеку територіальних громад. Економіка та суспільство. 2025. № 71. URL: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-71-150
  8. OECD. The OECD Digital Government Policy Framework: Six Dimensions of a Digital Government. OECD Public Governance Policy Papers. Paris : OECD Publishing, 2020. No. 2. 40 p. DOI: https://doi.org/10.1787/f64fed2a-en
  9. Міністерство цифрової трансформації України. Індекс цифрової трансформації регіонів України: підсумки 2025 року. 2026. 30 с. URL: https://backend.hromada.gov.ua/storage/uploads/files/research/indeks-cifrovoyi-transformaciyi-regioniv-ukrayini-2025-rik/%D0%97%D0%92%D0%86%D0%A2%20%D0%86%D0%9D%D0%94%D0%95%D0%9A%D0%A1%202025%20.pdf

 

References.

  1. Kafel, T., Wodecka-Hyjek, A., & Kusa, R. (2021). Multidimensional public sector organizations' digital maturity model. Administratie si management public, (37), 27–40. https://doi.org/10.24818/amp/2021.37-02
  2. Waara, Å. (2025). Examining digital government maturity models: Evaluating the inclusion of citizens. Administrative Sciences, 15(3), 73. https://doi.org/10.3390/admsci15030073
  3. Casprini, E., & Palumbo, R. (2022). Reaping the benefits of digital transformation through public-private partnership: A service ecosystem view applied to healthcare. Global Public Policy and Governance, 2, 453–476. https://doi.org/10.1007/s43508-022-00056-9
  4. Diachek,V.V., & Miroshnichenko, I. P. (2023). Rozvytok spivpratsi pryvatnykh orhanizatsii sfery IT z derzhavnymy ahentsiiam yak peredumova rozvytku publichno-pryvatnoho partnerstva v umovakh viiny [Development of cooperation between private IT organizations and government agencies as a prerequisite for the development of public-private partnerships in times of war]. Ekonomika ta suspilstvo – Economy and Society, (56), 378–385. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-56-167 [in Ukrainian].
  5. Nechayeva, I., & Shylovets, I. (2024). Tsyfrova transformatsiia rehioniv Ukrainy: problemy, rekomendatsii, perspektyvy [Digital transformation of the regions of Ukraine: Problems, recommendations, and prospects]. Acta Academiae Beregsasiensis. Economics, 1(6), 137–145. https://doi.org/10.58423/2786-6742/2024-6-137-145 [in Ukrainian].
  6. Hrytsenko, O. M. (2026). Publichno-pryvatne partnerstvo yak instrument derzhavnoi ta rehionalnoi ekonomichnoi bezpeky [Public-private partnership as a tool for state and regional economic security]. Ekonomika. Finansy. Pravo – Economics. Finances. Law, (6), 45–49. https://doi.org/10.37634/efp.2026.6.1e [in Ukrainian].
  7. Karlin, M. I., Prots, N. V., & Prots, V. I. (2025). Vplyv publichno-pryvatnoho partnerstva na finansovu bezpeku terytorialnykh hromad [The impact of public-private partnership on the financial security of territorial communities]. Ekonomika ta suspilstvo – Economy and Society, (71), 621–627. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-71-150 [in Ukrainian].
  8. OECD. (2020). The OECD digital government policy framework: Six dimensions of a digital government (OECD Public Governance Policy Papers No. 2). OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/f64fed2a-en
  9. Ministry of Digital Transformation of Ukraine. (2026). Indeks tsyfrovoi transformatsii rehioniv Ukrainy: Pidsumky 2025 roku [Digital transformation index of the regions of Ukraine: Results for 2025]. Retrieved from https://backend.hromada.gov.ua/storage/uploads/files/research/indeks-cifrovoyi-transformaciyi-regioniv-ukrayini-2025-rik/%D0%97%D0%92%D0%86%D0%A2%20%D0%86%D0%9D%D0%94%D0%95%D0%9A%D0%A1%202025%20.pdf [in Ukrainian]

 

Zakharkin O. Shkolnyk I., Zhulavskyi M.  Digital maturity of the regional public-private partnership ecosystem: a methodological approach to assessment and development prioritisation.

Subject of study. The digital maturity of the regional public-private partnership ecosystem as an integrated capacity of public authorities, private partners, financial institutions, digital infrastructure operators, project organizations, and other stakeholders to jointly use digital technologies and data throughout the life cycle of public-private partnership projects.

The aim of the study. To develop a methodological approach to the comprehensive assessment of the digital maturity of the regional public-private partnership ecosystem and to determine differentiated priorities for its further development.

Research methods. The study applies systemic and comparative analysis, synthesis and generalization of scientific approaches, structural and logical modeling, statistical grouping, and interpretation of data.

Results of work. The study substantiates a methodological approach to assessing the digital maturity of a regional public-private partnership ecosystem. Digital maturity is interpreted as the integrated ability of public authorities, private partners, financial institutions, infrastructure operators, project organizations, and other stakeholders to use digital technologies and data jointly throughout the PPP project life cycle. Six components are identified: institutional and managerial capacity; digital infrastructure and interoperability; data, openness, and traceability; digitalization of the PPP life cycle; competencies and innovation capacity; and cyber resilience and continuity. The distinction between digital readiness and digital maturity is clarified. Digital readiness reflects the availability of infrastructure, systems, personnel, and regulatory prerequisites, whereas digital maturity characterizes their systematic and coordinated use. A two-level assessment logic is proposed, combining the external digital readiness of a region with the internal maturity of the PPP ecosystem. Using the Digital Transformation Index of Ukrainian Regions for 2025, the regions are grouped by external readiness and differentiated development priorities are determined. Regions with lower readiness require electronic document management, PPP project registers, staff training, standardized data, backup systems, and cybersecurity mechanisms. Regions with higher readiness may prioritize system integration, automated monitoring of key performance indicators and service-level agreements, building information modeling, geographic information systems, data analytics, and digital twins. The findings show that a high regional digitalization score does not automatically ensure a mature PPP ecosystem, since maturity also depends on institutional coordination, system compatibility, data quality, contractual process integration, and operational continuity.

 

Key words: public-private partnership; digital maturity; regional ecosystem; digital transformation; digital readiness; interoperability; regional development.

 


:  _3-2026-verstka-60-71.pdf (завант.: 8) [818.45 Kb]