DOI: 10.69803/3083-6034-2024-3-173

УДК: 338.24:658

 

Yefremova N., PhD in Economics, Associate Professor,

е-mail: yefremovanataliia7@gmail.com

https://orcid.org/0000-0001-9358-4743

Shi L., postgraduate student

е-mail: shilantao.btu@gmail.com

https://orcid.org/0009-0005-6997-4991

State Biotechnological University

 

THE ECONOMIC SIGNIFICANCE OF THE CONCEPTS OF RESILIENT AND SUSTAINABLE MANAGEMENT IN THE CONTEXT OF THE MODERN BUSINESS ENVIRONMENT

 

  The study is devoted to the economic content of the concepts of resilient and sustainable management in the context of the development of the modern business environment. The object of the study is the economic content of the concepts of resilient and sustainable management: their differences, interaction, and their impact on the management of Ukrainian enterprises in the dynamic business environment. The purpose of the research is to explore the economic content of the concepts of “resilient” and “sustainable” management, define their differences and interaction, as well as examine the possibilities of integrating these approaches into the strategic management of Ukrainian enterprises in the context of a dynamic and unstable business environment. The research methods used include analysis and synthesis, comparative analysis, systemic approach, etc. As a result of the research, it was found that in the context of the modern global business environment, resilience is an important tool not only for evaluating the efficiency of the enterprise's activities but also for ensuring adaptability to changes and external shocks. At the same time, sustainable management, which integrates economic, social, and environmental factors, contributes to achieving longer-term and more balanced development of the enterprise. Special attention is given to the concept of “resilient management for sustainable development”, which involves the integration of economic efficiency with social and environmental responsibility, allowing enterprises to achieve resilience in times of crisis and ensure their ability to recover and adapt. Resilient Management focuses on the ability of organizations to recover from crises and effectively adapt to changes. This is an important aspect, especially in the context of global challenges such as pandemics, wars, and other exogenous factors. One of the key findings of the study is the importance of integrating the principles of resilience and sustainability into the management practices of Ukrainian enterprises to ensure their adaptation to new realities, increase competitiveness, and maintain efficiency in the face of constant changes.

 

  Keywords: resilient management, sustainable management, sustainable development, resilient development, resilient management for sustainable development, risks, competitiveness, marketing business environment.

 

References

  1. Brende, Børge and Sternfels, Bob. June 7, 2022. Resilience for Sustainable, Inclusive Growth. https://www.mckinsey.com/capabilities/risk-and-resilience/our-insights/resilience-for-sustainable-inclusive-growth#/
  2. Elkington, J. (1997). Cannibals with forks – Triple bottom line of 21st century business. Stoney Creek, CT: New Society Publishers.
  3. Folke, Carl & Carpenter, Steve & Elmqvist, Thomas & Gunderson, Lance & Holling, C.s & Walker, Brian. (2002). Resilience and Sustainable Development: Building Adaptive Capacity in a World of Transformations. Ambio. 31. 437-40.
  4. Hogan, L. Resilient Management. 2019. Libri GmbH. 114 p.
  5. Pisano, U. (2012) Resilience and Sustainable Development: Theory of resilience, systems thinking and adaptive governance. ESDN Quarterly Report No.26.
  6. Weber M.M. (2023) The Relationship between Resilience and Sustainability in the Organizational Context - A Systematic Review. Sustainability. 15. 15970.
  7. Балюк С.А., Хареба В.В., Кучер А.В. Стале управління ґрунтами як основа продовольчої безпеки: глобальні тренди й національні виклики. Вісник аграрної науки 2022, №10 (835). С 68-77.
  8. Гречко А.В., Очеретяна О.В. Дослідження еволюції наукової думки в аспектах визначення сутності поняття «сталий розвиток підприємства». Підприємництво та інновації. 2020. Вип. 15. С. 37-41.
  9. Гросул В.А., Мамаєва Г.С. Теоретичні підходи щодо визначення сутності стійкого розвитку підприємства. Сталий розвиток економіки. 2012. № 7. С. 104–107.
  10. Кучер А. В. Стале управління ґрунтами як основа продовольчої безпеки: виклики та перспективи в умовах війни та повоєнного відновлення. Ґрунтово-агрохімічні дослідження як імператив для розвитку аграрного виробництва та розбудови України: зб. тез Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених (м. Харків, 24 травня 2023 р.). Харків: ННЦ «ІҐА ім. О.Н. Соколовського», 2023. С. 64–68.
  11. Лазоренко Т., Шолом І. Теоретичні засади концепції управління стійким розвитком підприємства. Галицький економічний вісник. Т. : ТНТУ. 2020. Том 6. № 67. С. 175–184.
  12. Макух Т.О, Коробович Л.П., Рубан В.М. Стійкість як механізм забезпечення сталого розвитку підприємства. Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка. 2023. Вип. 18. С. 122-27.
  13. Соболєва Т.О. Козюра С.І. Еволюція концепції сталого розвитку в менеджменті та її бізнес-імплементація в Україні. Стратегія економічного розвитку України. 2024. Вип. 54. С. 57-67.
  14. Хахалєв Д. Моделі стратегічного управління сталим розвитком підприємства в умовах турбулентного середовища. Сталий розвиток економіки. 2024. № 3(50). С. 432-437.
  15. Щелкунов І.В., Колч М.Л., Калюжна Н.Г. Стійкість як фактор стабільного розвитку національних економік за кризових умов. Наукові інновації та передові технології. Серія «Економіка». 2024. № 9 (37). С.796-803.

 

References

  1. Brende, Børge and Sternfels, Bob. June 7, 2022. Resilience for Sustainable, Inclusive Growth. https://www.mckinsey.com/capabilities/risk-and-resilience/our-insights/resilience-for-sustainable-inclusive-growth#/
  2. Elkington, J. (1997). Cannibals with forks – Triple bottom line of 21st century business. Stoney Creek, CT: New Society Publishers.
  3. Folke, Carl & Carpenter, Steve & Elmqvist, Thomas & Gunderson, Lance & Holling, C.s & Walker, Brian. (2002). Resilience and Sustainable Development: Building Adaptive Capacity in a World of Transformations. Ambio. 31. 437-40.
  4. Hogan, L. Resilient Management. 2019. Libri GmbH. 114 p.
  5. Pisano, U. (2012) Resilience and Sustainable Development: Theory of resilience, systems thinking and adaptive governance. ESDN Quarterly Report No.26.
  6. Weber M.M. (2023) The Relationship between Resilience and Sustainability in the Organizational Context - A Systematic Review. Sustainability. 15. 15970.
  7. Balyuk S.A., Khareba V.V., Kucher A.V. Stale upravlinnya gruntamy yak osnova prodovolʹchoyi bezpeky: hlobalʹni trendy y natsionalʹni vyklyky. Visnyk ahrarnoyi nauky 2022, №10 (835). S 68-77.
  8. Hrechko A.V., Ocheretyana O.V. Doslidzhennya evolyutsiyi naukovoyi dumky v aspektakh vyznachennya sutnosti ponyattya «stalyy rozvytok pidpryyemstva». Pidpryyemnytstvo ta innovatsiyi. 2020. Vyp. 15. S. 37-41.
  9. Hrosul V.A., Mamayeva H.S. Teoretychni pidkhody shchodo vyznachennya sutnosti stiykoho rozvytku pidpryyemstva. Stalyy rozvytok ekonomiky. 2012. № 7. S. 104–107.
  10. Kucher A. V. Stale upravlinnya gruntamy yak osnova prodovolʹchoyi bezpeky: vyklyky ta perspektyvy v umovakh viyny ta povoyennoho vidnovlennya. Gruntovo-ahrokhimichni doslidzhennya yak imperatyv dlya rozvytku ahrarnoho vyrobnytstva ta rozbudovy Ukrayiny: zb. tez Mizhnar. nauk.-prakt. konf. molodykh vchenykh (m. Kharkiv, 24 travnya 2023 r.). Kharkiv: NNTS «IGA im. O.N. Sokolovsʹkoho», 2023. S. 64–68.
  11. Lazorenko T., Sholom I. Teoretychni zasady kontseptsiyi upravlinnya stiykym rozvytkom pidpryyemstva. Halytsʹkyy ekonomichnyy visnyk. T. : TNTU. 2020. Tom № 67. S. 175–184.
  12. Makukh T.O, Korobovych L.P., Ruban V.M. Stiykistʹ yak mekhanizm zabezpechennya staloho rozvytku pidpryyemstva. Tavriysʹkyy naukovyy visnyk. Seriya: Ekonomika. 2023. Vyp. 18. S. 122-27.
  13. Sobolyeva T.O. Kozyura S.I. Evolyutsiya kontseptsiyi staloho rozvytku v menedzhmenti ta yiyi biznes-implementatsiya v Ukrayini. Stratehiya ekonomichnoho rozvytku Ukrayiny. 2024. Vyp. 54. S. 57-67.
  14. Khakhalyev D. Modeli stratehichnoho upravlinnya stalym rozvytkom pidpryyemstva v umovakh turbulentnoho seredovyshcha. Stalyy rozvytok ekonomiky. 2024. № 3(50). S. 432-437.
  15. Shchelkunov I.V., Kolch M.L., Kalyuzhna N.H. Stiykistʹ yak faktor stabilʹnoho rozvytku natsionalʹnykh ekonomik za kryzovykh umov. Naukovi innovatsiyi ta peredovi tekhnolohiyi. Seriya «Ekonomika». 2024. № 9 (37). S.796-803.

 

  Єфремова Н., Ши Л. Економічний зміст понять стійкого та сталого менеджменту та порівняльний аналіз їхніх концепцій в умовах сучасного бізнес-середовища. Дослідження присвячене економічному змісту понять стійкого та сталого менеджменту в умовах розвитку сучасного бізнес-середовища. Об’єктом дослідження є економічний зміст концепцій стійкого та сталого менеджменту: відмінності, взаємодія та їх вплив на управління українськими підприємствами в умовах динамічного бізнес-середовища. Метою роботи є дослідження економічного змісту концепцій «стійкого» та «сталого» менеджменту, визначення їхніх відмінностей і взаємодії, а також вивчення можливостей інтеграції цих підходів у стратегічне управління українськими підприємствами в умовах динамічного та нестабільного бізнес-середовища. У процесі роботи використовувалися методи аналізу та синтезу, компаративного аналізу, системного підходу тощо. У результаті дослідження було виявлено, що в умовах сучасного глобального бізнес-середовища стійкість є важливим інструментом не тільки для оцінки ефективності діяльності підприємства, але й для забезпечення адаптивності до змін та зовнішніх шоків. Водночас сталий менеджмент, що об'єднує економічні, соціальні та екологічні чинники, сприяє досягненню більш тривалого та збалансованого розвитку підприємства. Запропоновано концепцію «стійкого менеджменту сталого розвитку», яка передбачає інтеграцію економічної ефективності з соціальною та екологічною відповідальністю, що дозволяє підприємствам досягати стійкості в умовах криз та забезпечити їхню здатність до відновлення і адаптації. Стійкий менеджмент фокусується на здатності організацій відновлюватися після кризових ситуацій та ефективно адаптуватися до змін. Це є важливим аспектом, особливо в умовах глобальних викликів, таких як пандемії, війни та інші екзогенні фактори. Однією з основних знахідок дослідження є важливість інтеграції принципів стійкості та сталості в управлінські практики українських підприємств для забезпечення їхньої адаптації до нових реалій, підвищення конкуренто-спроможності та збереження ефективності в умовах постійних змін.

 

  Ключові слова: стійке управління, стале управління, сталий розвиток, стійкий розвиток, стійке управління сталим розвитком, ризики, конкурентоспроможність, маркетингове бізнес-середовище.

 


:  Переглянути (завант.: 12) [474.4 Kb]