DOI: 10.69803/3083-6034-2026-3-3

УДК 330.322:37.014.5:331.101.262

 

І.Ю. Гришова, д-р екон. наук, професор, член-кореспондент НААН

еmail: 2606147@ukr.net

http://orcid.org/0000-0001-6276-7619

Інститут обліку і фінансів НААН

І.В. Кошкалда, д-р екон. наук, професор

еmail: irinavit1506@gmail.com

http://orcid.org/0000-0003-4855-8890

Державний біотехнологічний університет

С.І. Василішин, д-р екон. наук, професор

еmail: vasylishynstanislav@gmail.com

http://orcid.org/0000-0001-5023-9878

Інститут обліку і фінансів НААН

 

ІНВЕСТУВАННЯ В ОСВІТУ ЯК ОСНОВА ДЛЯ ФОРМУВАННЯ БАЗОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

 

У статті досліджено роль інвестування в освіту як стратегічного чинника формування базових компетентностей населення та забезпечення довгострокового економічного зростання і соціального розвитку. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення якості людського капіталу в умовах цифрової трансформації, технологічних змін, демографічних процесів, глобальної конкуренції та воєнних викликів. Метою статті є обґрунтування взаємозв’язку між інвестиціями в освіту, формуванням базових компетентностей, розвитком людського капіталу та досягненням довгострокових економічних і соціальних результатів.

Методологічною основою дослідження є загальнонаукові методи аналізу, синтезу, систематизації, порівняння та узагальнення, а також системний підхід, який дав змогу розглянути освіту як цілісну систему формування компетентностей і розвитку людського капіталу.

Обґрунтовано значення грамотності, математичної, природничо-наукової, цифрової та громадянської компетентностей як взаємопов’язаних складових людського капіталу, що забезпечують розвиток аналітичного мислення, інноваційності, цифрової адаптивності, громадянської відповідальності та здатності до навчання впродовж життя. Доведено, що їх комплексний розвиток створює синергетичний ефект, підвищуючи конкурентоспроможність робочої сили та стійкість суспільства.

Систематизовано основні напрями інвестування в освіту, зокрема модернізацію освітньої інфраструктури, розвиток педагогічного потенціалу, цифровізацію освітнього процесу, оновлення змісту освіти, розвиток STEM-освіти та забезпечення рівного доступу до якісної освіти. Запропоновано узагальнену схему, що відображає механізм впливу інвестицій в освіту через якість освітнього середовища, формування базових компетентностей і розвиток людського капіталу на досягнення економічних і соціальних результатів. Встановлено, що економічний ефект освітніх інвестицій проявляється у підвищенні якості робочої сили, продуктивності праці, інноваційності, конкурентоспроможності та економічному зростанні, тоді як соціальний ефект полягає у зміцненні соціальної згуртованості, розширенні інклюзивності, розвитку громадянської активності, зменшенні соціальної нерівності та підвищенні стійкості суспільства. Наукова новизна полягає у комплексному обґрунтуванні взаємозв’язку між інвестиціями в освіту, формуванням базових компетентностей, розвитком людського капіталу та довгостроковими економічними і соціальними результатами, а також у систематизації пріоритетних напрямів інвестування в освіту й узагальненні механізму трансформації освітніх інвестицій у стратегічні результати розвитку держави. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання під час формування державної освітньої політики, розроблення стратегій розвитку людського капіталу та визначення пріоритетів фінансування освіти.

 

  Ключові слова: освіта, економічна освіта, економіка знань, людський капітал, інвестиції, компетентності, базові компетентності, грамотність, математична компетентність, природничо-наукова компетентність, цифрова компетентність, громадянська компетентність, цифрова економіка, економічне зростання, соціальний розвиток, STEM-напрями, інклюзивне освітнє середовище.

 

 

Список використаних джерел:

  1. Becker G. S. (2009). Human Capital: A Theoretical and Empirical Analysis, with Special Reference to Education. 3rd ed. Chicago: University of Chicago Press, 414 p.
  2. Schultz T. W. (1961). Investment in Human Capital. The American Economic Review. Vol. 51, №. 1. P. 1–17.
  3. Hanushek E. A., Woessmann L. (2015). The Knowledge Capital of Nations: Education and the Economics of Growth. Cambridge, MA: MIT Press, 262 p.
  4. Mincer J. (1974). Schooling, Experience, and Earnings. New York: Columbia University Press, 152 p.
  5. OECD. (2023). PISA 2022 Results (Volume I): The State of Learning and Equity in Education. Paris: OECD Publishing, 489 p. DOI: https://doi.org/10.1787/53f23881-en
  6. OECD. (2019). PISA 2018 Assessment and Analytical Framework. Paris: OECD Publishing, 308 p. DOI: https://doi.org/10.1787/b25efab8-en
  7. OECD. (2021). Beyond Academic Learning: First Results from the Survey of Social and Emotional Skills. Paris: OECD Publishing, 170 p. DOI: https://doi.org/10.1787/92a11084-en
  8. European Commission. (2022). DigComp 2.2: The Digital Competence Framework for Citizens. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 126 p. DOI: https://doi.org/10.2760/115376
  9. Vuorikari R., Kluzer S., Punie Y. (2022). DigComp 2.2: The Digital Competence Framework for Citizens. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 125 p. URL: https://joint-research-centre.ec.europa.eu/digcomp_en
  10. Van Laar E., van Deursen A., van Dijk J., de Haan J. (2020). The Relation Between 21st-Century Skills and Digital Skills: A Systematic Literature Review. Computers in Human Behavior. Vol. 72. P. 577–588. https://doi.org/10.1016/j.chb.2017.03.010
  11. UNESCO. (2023). Global Education Monitoring Report 2023: Technology in Education: A Tool on Whose Terms? Paris: UNESCO, 526 p. URL: https://gem-report-2023.unesco.org/
  12. UNESCO. (2021). Reimagining Our Futures Together: A New Social Contract for Education. Paris: UNESCO, 188 p. URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000379707
  13. OECD. (2023), OECD Skills Outlook 2023: Skills for a Resilient Green and Digital Transition, OECD Publishing, Paris, https://doi.org/10.1787/27452f29-en.
  14. European Commission. (2023). Education and Training Monitor 2023. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 71 p. URL: https://surl.li/lfsoxj
  15. Romer P. M. (1990). Endogenous Technological Change. Journal of Political Economy. Vol. 98, №. 5. P. 71–102. DOI: https://doi.org/10.1086/261725
  16. World Economic Forum. (2023). The Future of Jobs Report 2023. Geneva: World Economic Forum, 296 p. URL: https://www.weforum.org/reports/the-future-of-jobs-report-2023/
  17. Захосова Н. В. (2023). Проблеми збереження та розвитку людського капіталу в умовах цифровізації: національний і регіональний контексти. Економіка і регіон. Том 4. № 91. С.192-199. https://doi.org/10.26906/EiR.2023.4(91).3212
  18. Поснова Т. В., Белінська Г. В., Зятковський В. І. (2024). Освітня складова відновлення та розвитку людського капіталу в Україні. Розвиток людського капіталу, № 2. С.97-110. https://doi.org/10.32987/2617-8532-2024-2-97-110
  19. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 груд. 2016 р. № 988-р. https://zakon.rada.gov.ua/go/988-2016-D180
  20. Журавльова І. В. (2025). Теорія людського капіталу в умовах цифрової трансформації економіки. Бізнес Інформ. №7. C. 241–248. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2025-7-241-248
  21. Дашко І. М., Федишина С.А. (2025). Інвестування в людський капітал як фактор інноваційного розвитку економіки України. Актуальні проблеми сталого розвитку. Том 2. № 5. С.178-190. https://journals.csr.com.ua/index.php/sustainability/en/article/view/152
  22. Нестерова М., Дєліні М., Заможський А., Крючко В. (2022). Соціальна згуртованість освітніх спільнот в умовах кризових станів суспільства. Вища освіта України. № 3. С.47-54. https://doi.org/10.31392/NPU-VOU.2022.3(86).06
  23. Гайдук І. С. (2024). Значення освіти для розвитку людського потенціалу в Україні. Розвиток людського капіталу. № 4. С. 51–58. URL: https://science.iea.gov.ua/2024-4-51-58/
  24. Шумілін А. (2024). Формування людського капіталу у сільській місцевості засобами освіти. Економічний дискурс. Вип. 3-4. С.142-150. DOI: https://doi.org/10.36742/2410-0919-2024-2-13
  25. Gryshova I., Demchuk N., Koshkalda I., Stebliuk N., Volosova N. (2019). Strategic Imperatives of Managing the Sustainable Innovative Development of the Market of Educational Services in the Higher Education System. Sustainability. 11(24). 7253; https://doi.org/10.3390/su11247253
  26. Кошкалда І.В., Князь О.В., Анопрієнко Т.В., Ряснянська А.М. (2026). Розвиток кадрового потенціалу у сфері геодезії та землеустрою. Журнал з менеджменту, економіки та технологій. № 1. С.14-31 https://journal-met.kh.ua/jme012602.html DOI: 10.69803/3083-6034-2026-1-14
  27. Koshkalda I., Sychenko V., Zastrozhnіkova I., Xia Yu., Stoyanets N. (2023). China’s Economic Stability Through Management of Rural Education Development: Condition and Possibilities. Review of Economics and Finance. 21. 366-375, DOI: https://doi.org/10.55365/1923.x2023.21.37
  28. Zhuk V.M., Vasylishyn S.I., Nezhyd Yu.S. (2024). Employment in the agricultural sector of the Ukrainian economy: managerial, economic and accounting aspects: monograph. Tallinn: Teadmus OÜ. 233 p.
  29. OECD. (2019). The Road to Integration: Education and Migration. 138 р. DOI: https://doi.org/10.1787/d8ceec5d-en
  30. OECD. (2000). Learning to Bridge the Digital Divide. 137 р. https://surl.lt/fogmmb
  31. Varsik, S. (2025). Transitions through Education and into the Labour Market: Exploring Educational Outcomes and Equity Gaps Using International Surveys. OECD Education Working Papers №. 324. 75 р. DOI: https://doi.org/10.1787/18be3c52-en
  32. OECD. (2026). A Skills-First Labour Market. 101 р. DOI: https://doi.org/10.1787/2e1b85f0-en
  33. OECD. (2021). Education at a Glance 2021. 471 р. https://surli.cc/tzrrvh

 

References:

  1. Becker G. S. (2009). Human Capital: A Theoretical and Empirical Analysis, with Special Reference to Education. 3rd ed. Chicago: University of Chicago Press, 414 p. [in English]
  2. Schultz T. W. (1961). Investment in Human Capital. The American Economic Review. Vol. 51, №. 1. P. 1–17. [in English]
  3. Hanushek E. A., Woessmann L. (2015). The Knowledge Capital of Nations: Education and the Economics of Growth. Cambridge, MA: MIT Press, 262 p. [in English]
  4. Mincer J. (1974). Schooling, Experience, and Earnings. New York: Columbia University Press, 152 p. [in English]
  5. OECD. (2023). PISA 2022 Results (Volume I): The State of Learning and Equity in Education. Paris: OECD Publishing, 489 p. DOI: https://doi.org/10.1787/53f23881-en [in English]
  6. OECD. (2019). PISA 2018 Assessment and Analytical Framework. Paris: OECD Publishing, 308 p. DOI: https://doi.org/10.1787/b25efab8-en [in English]
  7. OECD. (2021). Beyond Academic Learning: First Results from the Survey of Social and Emotional Skills. Paris: OECD Publishing, 170 p. DOI: https://doi.org/10.1787/92a11084-en [in English]
  8. European Commission. (2022). DigComp 2.2: The Digital Competence Framework for Citizens. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 126 p. DOI: https://doi.org/10.2760/115376 [in English]
  9. Vuorikari R., Kluzer S., Punie Y. (2022). DigComp 2.2: The Digital Competence Framework for Citizens. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 125 p. URL: https://joint-research-centre.ec.europa.eu/digcomp_en [in English]
  10. Van Laar E., van Deursen A., van Dijk J., de Haan J. (2020). The Relation Between 21st-Century Skills and Digital Skills: A Systematic Literature Review. Computers in Human Behavior. Vol. 72. P. 577–588. https://doi.org/10.1016/j.chb.2017.03.010 [in English]
  11. UNESCO. (2023). Global Education Monitoring Report 2023: Technology in Education: A Tool on Whose Terms? Paris: UNESCO, 526 p. URL: https://gem-report-2023.unesco.org/ [in English]
  12. UNESCO. (2021). Reimagining Our Futures Together: A New Social Contract for Education. Paris: UNESCO, 188 p. URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000379707 [in English]
  13. OECD. (2023), OECD Skills Outlook 2023: Skills for a Resilient Green and Digital Transition, OECD Publishing, Paris, https://doi.org/10.1787/27452f29-en. [in English]
  14. European Commission. (2023). Education and Training Monitor 2023. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 71 p. URL: https://surl.li/lfsoxj [in English]
  15. Romer P. M. (1990). Endogenous Technological Change. Journal of Political Economy. Vol. 98, №. 5. P. 71–102. DOI: https://doi.org/10.1086/261725 [in English]
  16. World Economic Forum. (2023). The Future of Jobs Report 2023. Geneva: World Economic Forum, 296 p. URL: https://www.weforum.org/reports/the-future-of-jobs-report-2023/ [in English]
  17. Zahosova N. V. (2023). Problemi zberezhennya ta rozvitku lyuds’kogo kapіtalu v umovah cifrovіzacії: nacіonal’nij і regіonal’nij konteksti. Ekonomіka і regіon. Tom 4. № 91. S.192-199. https://doi.org/10.26906/EiR.2023.4(91).3212 [in Ukrainian]
  18. Posnova T. V., Belіns’ka G. V., Zyatkovs’kij V. І. (2024). Osvіtnya skladova vіdnovlennya ta rozvitku lyuds’kogo kapіtalu v Ukraїnі. Rozvitok lyuds’kogo kapіtalu, № 2. S.97-110. https://doi.org/10.32987/2617-8532-2024-2-97-110 [in Ukrainian]
  19. Pro skhvalennya Koncepcії realіzacії derzhavnoї polіtiki u sferі reformuvannya zagal’noї seredn’oї osvіti «Nova ukraїns’ka shkola» na perіod do 2029 roku: Rozporyadzhennya Kabіnetu Mіnіstrіv Ukraїni vіd 14 grud. 2016 r. № 988-r. https://zakon.rada.gov.ua/go/988-2016-D180 [in Ukrainian]
  20. Zhuravl’ova І. V. (2025). Teorіya lyuds’kogo kapіtalu v umovah cifrovoї transformacії ekonomіki. Bіznes Іnform. №7. C. 241–248. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2025-7-241-248 [in Ukrainian]
  21. Dashko І. M., Fedishina S.A. (2025). Іnvestuvannya v lyuds’kij kapіtal yak faktor іnnovacіjnogo rozvitku ekonomіki Ukraїni. Aktual’nі problemi stalogo rozvitku. Tom 2. № 5. S.178-190. https://journals.csr.com.ua/index.php/sustainability/en/article/view/152 [in Ukrainian]
  22. Nesterova M., Dєlіnі M., Zamozhs’kij A., Kryuchko V. (2022). Socіal’na zgurtovanіst’ osvіtnіh spіl’not v umovah krizovih stanіv suspіl’stva. Vishcha osvіta Ukraїni. № 3. S.47-54. https://doi.org/10.31392/NPU-VOU.2022.3(86).06 [in Ukrainian]
  23. Gajduk І. S. (2024). Znachennya osvіti dlya rozvitku lyuds’kogo potencіalu v Ukraїnі. Rozvitok lyuds’kogo kapіtalu. № 4. S. 51–58. URL: https://science.iea.gov.ua/2024-4-51-58/ [in Ukrainian]
  24. Shumіlіn A. (2024). Formuvannya lyuds’kogo kapіtalu u sіl’s’kіj mіscevostі zasobami osvіti. Ekonomіchnij diskurs. Vip. 3-4. S.142-150. DOI: https://doi.org/10.36742/2410-0919-2024-2-13 [in Ukrainian]
  25. Gryshova I., Demchuk N., Koshkalda I., Stebliuk N., Volosova N. (2019). Strategic Imperatives of Managing the Sustainable Innovative Development of the Market of Educational Services in the Higher Education System. Sustainability. 11(24). 7253; https://doi.org/10.3390/su11247253 [in English]
  26. Koshkalda І.V., Knyaz’ O.V., Anoprієnko T.V., Ryasnyans’ka A.M. (2026). Rozvitok kadrovogo potencіalu u sferі geodezії ta zemleustroyu. Zhurnal z menedzhmentu, ekonomіki ta tekhnologіj. № 1. S.14-31 https://journal-met.kh.ua/jme012602.html DOI: 10.69803/3083-6034-2026-1-14 [in Ukrainian]
  27. Koshkald I., Sychenko V., Zastrozhnіkova I., Xia Yu., Stoyanets N. (2023). China’s Economic Stability Through Management of Rural Education Development: Condition and Possibilities. Review of Economics and Finance. 21. 366-375, DOI: https://doi.org/10.55365/1923.x2023.21.37 [in English]
  28. Zhuk V.M., Vasylishyn S.I., Nezhyd Yu.S. (2024). Employment in the agricultural sector of the Ukrainian economy: managerial, economic and accounting aspects: monograph. Tallinn: Teadmus OÜ. 233 p. [in English]
  29. OECD. (2019). The Road to Integration: Education and Migration. 138 р. DOI: https://doi.org/10.1787/d8ceec5d-en [in English]
  30. OECD. (2000). Learning to Bridge the Digital Divide. 137 р. https://surl.lt/fogmmb [in English]
  31. Varsik, S. (2025). Transitions through Education and into the Labour Market: Exploring Educational Outcomes and Equity Gaps Using International Surveys. OECD Education Working Papers №. 324. 75 р. DOI: https://doi.org/10.1787/18be3c52-en [in English]
  32. OECD. (2026). A Skills-First Labour Market. 101 р. DOI: https://doi.org/10.1787/2e1b85f0-en [in English]
  33. OECD. (2021). Education at a Glance 2021. 471 р. https://surli.cc/tzrrvh [in English]

 

Gryshova I.Yu., Koshkalda I.V., Vasylishyn S.I. Investment in education as a foundation for the development of basic competencies and the promotion of economic growth and social development. The article examines investment in education as a strategic driver of the development of the population’s basic competencies and the achievement of long-term economic growth and social development.

 The relevance of the study is determined by the need to enhance the quality of human capital in the context of digital transformation, technological change, demographic shifts, global competition, and wartime challenges, all of which require a reconsideration of the role of education as a key priority of public investment policy.

The aim of the article is to substantiate the relationship between investment in education, the development of basic competencies, human capital development, and the achievement of long-term economic and social outcomes.

Research methods. The methodological framework of the study is based on general scientific methods, including analysis, synthesis, systematization, comparison, and generalization of scholarly approaches to assessing the role of education in human capital development. A systems approach was applied, allowing education to be considered as an integrated system in which investments contribute to the development of the basic competencies required for individuals to adapt to contemporary socio-economic transformations.

Results of work. The study reveals the significance of literacy, mathematical, scientific, digital, and civic competencies as interrelated components of human capital that foster analytical thinking, innovative capacity, digital adaptability, civic responsibility, and lifelong learning. It is argued that the integrated development of these competencies creates a synergistic effect that enhances workforce competitiveness and strengthens social resilience.

The paper systematizes the main directions of investment in education, including the modernization of educational infrastructure, the development of teachers' professional capacity, the digitalization of the educational process, curriculum modernization, the advancement of STEM education, and ensuring equal access to high-quality education.

A generalized framework is proposed to illustrate the mechanism through which educational investment, via the quality of the educational environment, the development of basic competencies, and human capital formation, contributes to economic and social outcomes. It has been established that the economic impact of educational investment is reflected in improving workforce quality, labour productivity, innovation performance, competitiveness, and sustainable economic growth, while its social impact is manifested in greater inclusiveness, stronger social cohesion, enhanced civic engagement, reduced social inequality, and increased societal resilience to contemporary challenges.

The scientific novelty of the study lies in providing a comprehensive substantiation of the relationship between investment in education, the development of basic competencies, human capital formation, and long-term economic and social outcomes. In addition, the study systematizes the priority areas of investment in education and generalizes the mechanism through which educational investment is transformed into strategic outcomes for national development. The practical significance of the findings lies in their potential application in shaping public education policy, developing human capital strategies, identifying priorities for educational financing, and substantiating investment decisions aimed at ensuring sustainable economic growth and social development in Ukraine.

 

Key words: education; economics education; knowledge economy; human capital; investment; competencies; basic competencies; literacy; mathematical competence; scientific competence; digital competence; civic competence; digital economy; economic growth; social development; STEM education; inclusive educational environment.

 

 


:  _3-2026-verstka-1-21.pdf (завант.: 11) [733.34 Kb]