DOI: 10.69803/3083-6034-2026-2-306

УДК 338.47:004.9:338.242.4:351.863

 

М.І. Стегней, д-р екон. наук, професор

е-mail: m.stegney@mail.msu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-4688-6447 

Мукачівський державний університет

 

М.О. Батин, здобувач PhD, спеціальність 051 Економіка

е-mail: m.batin@mail.msu.edu.ua 

 https://orcid.org/0009-0003-4892-6187

Мукачівський державний університет

 

Цифрова трансформація транспортно-логістичної сфери як чинник зміцнення економічної безпеки держави: статистичне моделювання

 

Статтю присвячено обґрунтуванню теоретико-методологічних засад та та статистичному моделюванню оцінюванню впливу процесів цифровізації транспортно-логістичного комплексу на рівень забезпечення економічної безпеки держави.  У дослідженні доведено, що в умовах сучасних геополітичних та воєнних викликів життєздатність логістичної інфраструктури безпосередньо детермінується глибиною інтеграції новітніх інформаційно-комунікаційних технологій.  Емпіричний аналіз макроекономічних показників Державної служби статистики України за 2014–2024 роки дозволив параметризувати залежність валової доданої вартості логістичного сектору від розвитку ІТ-індустрії. За допомогою побудованих економетричних моделей парної регресії підтверджено наявність високої якості та статистичної значущості взаємозв'язку між досліджуваними параметрами для більшості видів діяльності.  Розрахунок коефіцієнтів еластичності виявив значну структурну асиметрію: складське господарство та допоміжні послуги продемонстрували найвищу цифрову чутливість, тоді як авіаційний транспорт виявився індиферентним через кризові екзогенні фактори.  Обґрунтовано, що масштабна цифрова трансформація логістичної архітектури виступає стратегічним імперативом захисту національних інтересів через оптимізацію розподілу ресурсів та ліквідацію тіньових схем.  Доведено, що впровадження інтелектуальних систем управління й наскрізного моніторингу суттєво мінімізує системні ризики та підвищує стійкість економіки до зовнішніх геополітичних шоків.  За результатами дослідження сформульовано рекомендації щодо розбудови інструментів кіберзахисту критичної інфраструктури та переходу вітчизняного логістичного бізнесу на інноваційні стандарти в період поствоєнного відновлення. 

 

Ключові слова: цифрова трансформація, транспортно-логістична сфера, економічна безпека держави, інформаційно-комунікаційні технології, кореляційно-регресійний аналіз, коефіцієнт еластичності, валова додана вартість, критична інфраструктура, статистичне моделювання.

 

Список використаних джерел

 

  1. Петренко, В. П. (2025). Вплив інформаційно-комунікаційних технологій на підприємницьку активність в Україні. Review of Transport Economics and Management, 13(29), 71–79. https://doi.org/10.15802/rtem2025/338827
  2. Maksymenko, Zh., & Komandrovska, V. (2023). Correlation-regression analysis of factors of formation and development of intellectual capital in Ukraine. Financial and Credit Activity: Problems of Theory and Practice, 4(51), 383–396. https://doi.org/10.55643/fcaptp.4.51.2023.4049
  3. Вальковець, А., Микитин, Т., & Панюк, Т. (2026). Штучний інтелект у статистиці ринку товарів та послуг в умовах цифрової економіки: економіко-маркетинговий аспект. Грааль науки, (62), 509–515. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.20.02.2026.052
  4. Державна служба статистики України. (б. д.). Офіційний вебсайт. https://stat.gov.ua/uk/explorer
  5. Карабин, О. О., & Чмир, О. Ю. (2018). Викладання багатофакторного кореляційного аналізу з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Вісник Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, (13), 181–190. https://journal.ldubgd.edu.ua/index.php/Visnuk/article/view/369
  6. Козик, І., & Шкирта, І. (2025). Інформаційні технології в економічній статистиці: мікроекономічний аспект. Економіка та суспільство, (82). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-82-68
  7. Іртищева, І., Стегней, М., Крамаренко, І., Бойко, Є., Надточій, І., Сіренко, І., Гришина, Н., & Іщенко, О. (2022). Методичні підходи щодо оцінки ресурсного потенціалу та їх вплив на транспортну систему України. Вісник Хмельницького національного університету, 6(2), 189–195.
  8. Пономарьова М. С., Єфремова Н. О., Нагорнюк О. П. Інструменти маркетингу в умовах зростання конкурентних переваг агробізнесу. Вісник ХНАУ. Серія «Економічні науки». 2018. № 1. С. 247–257.
  9. Пономарьова М.С. Шовкун Л.В., Савельєва О.М. Економічні та правові важелі підприємництва як складника ефективного розвитку агробізнесу. Вісник ХНАУ. Cерія «Економічні науки». — 2015. — № 1. — C. 227–236
  10. Lomovskykh, L.; Ponomarova, M.; Chip, L.; Krivosheya, E.; Lisova, O. Management and organizational and economic conditions of strengthening the marketing activity of the enterprise and maintaining efficient agro business. Financ. Credit. Act. Probl. Theory Pract. 2021, 2, 263–270.

 

References

  1. Irtyshcheva, I., Stehney, M., Kramarenko, I., Boiko, Ye., Nadtochii, I., Sirenko, I., Hryshyna, N., & Ishchenko, O. (2022). Metodychni pidkhody shchodo otsinky resursnoho potentsialu ta ikh vplyv na transportnu systemu Ukrainy [Methodological approaches to assessing resource potential and their impact on the transport system of Ukraine]. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu [Herald of Khmelnytskyi National University], 6(2), 189–195.
  2. Karabyn, O. O., & Chmyr, O. Yu. (2018). Vykladannia bahatofaktornoho koreliatsiinoho analizu z vykorystanniam informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii [Teaching multifactor correlation analysis using information and communication technologies]. Visnyk Lvivskoho derzhavnoho universytetu bezpeky zhyttiediyalnosti [Bulletin of Lviv State University of Life Safety], (13), 181–190. https://journal.ldubgd.edu.ua/index.php/Visnuk/article/view/369
  3. Kozyk, I., & Shkyrta, I. (2025). Informatsiini tekhnolohii v ekonomichnii statystytsi: mikroekonomichnyi aspekt [Information technologies in economic statistics: Microeconomic aspect]. Ekonomika ta suspilstvo [Economy and Society], (82). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-82-68
  4. Maksymenko, Zh., & Komandrovska, V. (2023). Correlation-regression analysis of factors of formation and development of intellectual capital in Ukraine. Financial and Credit Activity: Problems of Theory and Practice, 4(51), 383–396. https://doi.org/10.55643/fcaptp.4.51.2023.4049
  5. Petrenko, V. P. (2025). Vplyv informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii na pidpryiemnytsku aktyvnist v Ukraini [The impact of information and communication technologies on entrepreneurial activity in Ukraine]. Review of Transport Economics and Management, 13(29), 71–79. https://doi.org/10.15802/rtem2025/338827
  6. State Statistics Service of Ukraine. (n.d.). Ofitsiinyi vebsait [Official website]. https://stat.gov.ua/uk/explorer
  7. Valkovets, A., Mykytyn, T., & Paniuk, T. (2026). Shtuchnyi intelekt u statystytsi rynku tovariv ta posluh v umovakh tsyfrovoi ekonomiky: ekonomiko-marketynhavyi aspekt [Artificial intelligence in market statistics of goods and services in the digital economy: Economic and marketing aspect]. Hraal nauky [Grail of Science], (62), 509–515. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.20.02.2026.052
  8. Ponomarova, M. S., Yefremova, N. O., & Nahorniuk, O. P. (2018). Instrumenty marketynhu v umovakh zrostannia konkurentnykh perevah ahrobiznesu [Marketing tools in the conditions of increasing competitive advantages of agribusiness]. Visnyk KhNAU. Seriia «Ekonomichni nauky», (1), 247–257.
  9. Ponomarova, M. S., Shovkun, L. V., & Savelieva, O. M. (2015). Ekonomichni ta pravovi vazheli pidpryiemnytstva yak skladnyka efektyvnoho rozvytku ahrobiznesu [Economic and legal levers of entrepreneurship as a component of effective agribusiness development]. Visnyk KhNAU. Seriia «Ekonomichni nauky», (1), 227–236.
  10. Lomovskykh, L., Ponomarova, M., Chip, L., Krivosheya, E., & Lisova, O. (2021). Management and organizational and economic conditions of strengthening the marketing activity of the enterprise and maintaining efficient agro business. Financial and Credit Activity: Problems of Theory and Practice, 2(37), 263–270.

 

Stehnei M.I., Batin M. O. Digital transformation of the transport and logistics sector as a factor in strengthening the economic security of the state. The article is devoted to the substantiation of theoretical and methodological foundations and the statistical modeling of the assessment of the digital transformation impact within the transport and logistics complex on the level of ensuring the economic security of the state. The study proves that under the conditions of contemporary geopolitical and military challenges, the viability of logistics infrastructure is directly determined by the depth of integration of the latest information and communication technologies. An empirical analysis of macroeconomic indicators from the State Statistics Service of Ukraine for the years 2014–2024 allowed for the parameterization of the dependence of the logistics sector's gross value added on the development of the IT industry. By means of the constructed econometric models of pair regression, the high quality and statistical significance of the relationship between the investigated parameters were confirmed for most types of economic activity. The calculation of elasticity coefficients revealed a significant structural asymmetry: warehousing and auxiliary services demonstrated the highest digital sensitivity, whereas aviation transport appeared indifferent due to crisis exogenous factors. It is substantiated that a large-scale digital transformation of the logistics architecture acts as a strategic imperative for protecting national interests through the optimization of resource allocation and the elimination of shadow schemes. It is proved that the implementation of intelligent management systems and end-to-end monitoring substantially minimizes systemic risks and increases the resilience of the economy to external geopolitical shocks. Based on the results of the study, recommendations have been formulated regarding the development of cyberdefense tools for critical infrastructure and the transition of the domestic logistics business to innovative standards during the post-war recovery period. Based on the conducted research, it can be argued that the latest reorganization of the domestic transport and logistics complex. The obtained results of the correlation and regression analysis mathematically prove the presence of a tight direct link between the development of the information and communication technologies sector and the capitalization of the transport sphere, confirming that digitalization is an indispensable factor in the intensification of the industry. At the same time, calculations of elasticity parameters revealed a profound structural asymmetry, where warehousing demonstrates the highest adaptability, while the aviation segment shows the lowest, having found itself in isolation due to the prolonged impact of destructive military factors and the closure of airspace.

In the context of ensuring national interests, it has been proven that the large-scale digital transformation of logistics architecture acts as a strategic imperative for strengthening the economic security of the state. The implementation of intelligent transport systems, end-to-end GPS monitoring, and automated management platforms allows for optimizing the allocation of limited resources, drastically reducing transaction costs, eliminating shadow schemes, and increasing the transparency of supply chains. Due to the minimization of systemic logistical risks and the diversification of transportation channels, the resilience of the entire macroeconomic system to external geopolitical and security shocks increases significantly. Prospects for the further development of this domain should rely on the formation of a balanced state policy that combines the promotion of innovations according to Logistics 4.0 standards with the development of reliable cyberdefense tools for critical infrastructure under post-war recovery conditions.

 

Keywords: digital transformation, transport and logistics sector, economic security of the state, information and communication technologies, correlation and regression analysis, elasticity coefficient, gross value added, critical infrastructure, statistical modeling.

 

 
:  _2-2026-verstka-304-317.pdf (завант.: 1) [451.29 Kb]