DOI: 10.69803/3083-6034-2025-2-86

УДК 65.012.32.009.12

 

В. В. Сербін, здобувач ступеня д-ра філософії[1]

serbvv@gmail.com

ORCID ID: https://orcid.org/0009-0007-6366-7864

Державний біотехнологічний університет

 

УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПЕРСОНАЛУ СУЧАСНОГО ПІДПРИЄМСТВА

 

Доведено, що конкурентоспроможність персоналу є стратегічним ресурсом для будь-якої організації, оскільки саме людський капітал визначає здатність компанії адаптуватися до змін, упроваджувати інновації та забезпечувати сталий розвиток. Установлено, що забезпечення динамічного розвитку конкурентоспроможності для персоналу підприємства є неможливим без використання спеціальних методів дослідження показників набутих трудовим колективом конкурентних переваг. Визначено, що важливим чинником підвищення конкурентоспроможності персоналу є обсяг інвестицій у здоров’я людини, а також у її освіту та професійне становлення. Зазначено, що серед чинників впливу та важелів регулювання конкурентоспроможності персоналу особливу увагу потрібно надати мотивації як працівників, так і роботодавців.

Досліджено основні методичні підходи, котрі охоплюють методики оцінки конкурентоспроможності персоналу, здійснювані в складі проведення оцінок рівня конкурентоспроможності для всього підприємства: метод конкурентних переваг; метод «PIMS»; метод за оцінкою в моделі «Мак-Кінсі»; метод аналізу GAP; метод LOTS, метод SWOT-аналізу та ін.

Підкреслено, що вивчати конкурентоспроможність робочої сили (як і інших складників конкурентоспроможності у сфері праці) доцільно з урахуванням кількох підходів: макроінтегрального, мезоінтегрального мікропідходу, особистісно-індивідуального. Реалізовуючи різні методики та підходи до дослідження конкурентоспроможності персоналу сучасних підприємств, потрібно постійно та гнучко корегувати напрями, критерії та параметри цього оцінювання.

З’ясовано, що оцінювати й регулювати кількісні та якісні характеристики конкурентоспроможності працівників потрібно з урахуванням індивідуальних особливостей кожного підприємства, тому що кожне з них відрізняється вимогами до кваліфікаційного рівня працівників та їх відповідності робочому місцю. Очевидним є факт, що сучасні вимоги та дальший розвиток системи забезпечення конкурентоспроможної праці передбачає обов’язкову орієнтацію на інноваційні технології, високий рівень автоматизації та комп’ютеризації трудових процесів, а також зміни в ринковій кон’юнктурі на провідні компетентності для працівників.

 

Ключові слова: персонал підприємства, конкурентоспроможність персоналу, управління персоналом, методи оцінки конкурентоспроможності персоналу, конкурентоспроможність підприємства.

 

 

Список використаних джерел:

  1. Шиловцева Н. В. Модернізація зайнятості як умова підвищення конкурентоспроможності національного ринку праці. Modern Economics. 2019. № 15. С. 211–217. DOI: https://doi.org/10.31521/modecon.V15(2019)-30
  2. Волошина С. В. Композиційна побудова поняття «людський капітал». Торгівля і ринок України. 2018. № 1. С. 51–61. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tiru_2018_1_9
  3. Швець І., Швець Г. Методика оцінки конкурентоспроможності персоналу підприємства. Схід. 2012. № 1 (115). С. 127–132. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33927
  4. Семикіна М. Конкуренція і конкурентоспроможність на ринку праці: методологія визначення. Демографія та соціальна економіка. 2008. № 2 (10). С. 94–103. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/8930/10- Semikina.pdf?sequence=1
  5. Таран О.М., Сербін В.В. Стратегія розвитку персоналу: сучасні тренди та технології. Суспільство та національні інтереси. 2024. № 5 (5). C. 714–723. DOI 10.52058/3041-1572-2024-5(5)-714-723
  6. Лібанова Е.М. Конкурентоспроможність українського ринку праці. Конкурентоспроможність економіки України: стан і перспективи підвищення / за ред. І.В. Крюкової. Київ: Основа, 2007. С. 276–337.
  7. Кіпішинова О., Сметаніна Л. Управління персоналом в органах державної влади. Актуальні проблеми державної служби. 2021. №3(84). С. 202–205. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdyo_2021_3_34
  8. 8. Український ринок праці: імперативи та можливості змін: колективна монографія / за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. І.Л.Петрової, канд. екон. наук В. В. Близнюк; НАН України, ДУ «Ін-т економіки та прогнозув. НАН України». Київ, 2018. 356 с. URL: http://ief.org.ua/docs/mg/306.pdf
  9. Никифоренко В. Управління розвитком людських ресурсів в Україні. Регіональні аспекти розвитку продуктивних сил України. 2009. Вип. 14. С. 39–43. http://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/24325
  10. Ковтуненко Ю. В., Колісніченко Я. В. Методичні підходи щодо оцінювання конкурентоспроможності підприємства сфери послуг. Економічний журнал Одеського політехнічного університету. 2024. № 2 (28). С. 35–41. URL: https://economics.net.ua/ejopu/2024/No2/35.pdf. DOI: 10.15276/EJ.02.2024.4. DOI: 10.5281/zenodo.12746986
  11. Пасемко Г. П., Сербін В. В. Управління інтелектуальною власністю та інтелектуальним капіталом персоналу підприємств. Інвестиції: практика та досвід. 2025. № 3. С. 40–44. DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6814.2025.3.40
  12. Карпенко Л. М. Методичні підходи до оцінювання рівня конкурентоспроможності підприємства. Вісник соціально-економічних досліджень. 2013. Вип. 3 (2). С. 24–31. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsed_2013_3%282%29__6

 

 

References

 

  1. Shylovtseva N.V. (2019) Modernizatsiia zainiatosti yak umova pidvyshchennia konkurentospromozhnosti natsionalnoho rynku pratsi [Modernization of employment as a condition for increasing the competitiveness of the national labor market]. Modern Economics. 2019. № 15. Pp. 211–217. DOI: https://doi.org/10.31521/modecon.V15(2019)-30
  2. Voloshyna S. V. (2018) Kompozytsiina pobudova poniattia "liudskyi kapital"[Compositional construction of the concept of "human capital”]. Torhivlia i rynok Ukrainy. 2018. №1. Pp.51-61. available at http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tiru_2018_1_9(Accessed 05 June 2024).
  3. 3. Shvets I., Shvets H. (2012) Metodyka otsinky konkurentospromozhnosti personalu pidpryiemstva [Methodology for assessing the competitiveness of enterprise personnel]. 2012. № 1 (115). S.127-132. available at: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33927
  4. Semykina M. (2008) Konkurentsiia i konkurentospromozhnist na rynku pratsi: metodolohiia vyznachennia [Competition and competitiveness in the labor market: definition methodology ]. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika. 2008. №2(10). Pp.94-103. available at http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/8930/10- Semikina.pdf?sequence=1(Accessed 05 June 2024).
  5. Taran O.M., Serbin V.V. (2024) Stratehiia rozvytku personalu: suchasni trendy ta tekhnolohii [Personnel development strategy: modern trends and technologies]. Suspilstvo ta natsionalni interesy, № 5(5). 2024. Pp.714-723. DOI 10.52058/3041-1572-2024-5(5)-714-723
  6. Libanova, E.M. (2007), Konkurentospromozhnist’ ukrains’koho rynku pratsi. Konkurentospromozhnist’ ekonomiky Ukrainy: stan i perspektyvy pidvyschennia [Competitiveness of the Ukrainian labor market. Competitiveness of Ukraine’s economy: state and prospects for improvement], Osnova, Kyiv, Ukraine, Pp. 276- 337.
  7. 7. Kipishynova O., Smetanina L.(2021) Personnel management in public authorities. Actual problems of the civil service. № 3 (84). Pp. 202-205. available at : http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdyo_2021_3_34.
  8. Ukrainskyi rynok pratsi: imperatyvy ta mozhlyvosti zmin [Ukrainian labor market: imperatives and opportunities for change]: kolektyvna monohrafiia (2018) / za nauk. red. d.e.n., prof. I.L. Petrovoi, k.e.n. V.V. Blyzniuk ; NAN Ukrainy, DU «In-t ekon. ta prohnozuv. NAN Ukrainy». Kyiv, 2018. 356 p. available at http://ief.org.ua/docs/mg/306.pdf
  9. 9. Nykyforenko, V. (2009) Upravlinnia rozvytkom liudskykh resursiv v Ukraini [Management of human resources development in Ukraine ]. Rehionalni aspekty rozvytku produktyvnykh syl Ukrainy. 14. Pp. 39-43. available at http://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/24325
  10. 10. Kovtunenko Yu.V., Kolisnichenko Ya.V. (2024) Metodychni pidkhody shchodo otsiniuvannia konkurentospromozhnosti pidpryiemstva sfery posluh [Methodological approaches to assessing the competitiveness of a service sector enterprise]. Ekonomichnyi zhurnal Odeskoho politekhnichnoho universytetu. 2024. № 2 (28). Pp. 35-41. available at https://economics.net.ua/ejopu/2024/No2/35.pdf. DOI: 10.15276/EJ.02.2024.4. DOI: 10.5281/zenodo.12746986
  11. Pasemko H.P., Serbin V.V. (2025) Upravlinnia intelektualnoiu vlasnistiu ta intelektualnym kapitalom personalu pidpryiemstv [Management of intellectual property and intellectual capital of enterprise personnel]. Investytsii: praktyka ta dosvid, №3, 2025., Pp. 40-44. DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6814.2025.3.40
  12. Karpenko L.M. Metodychni pidkhody do otsiniuvannia rivnia konkurentospromozhnosti pidpryiemstva [Methodological approaches to assessing the level of competitiveness of an enterprise]. Visnyk sotsialno-ekonomichnykh doslidzhen. 2013. Vyp. 3(2). Pp.24-31. available at http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsed_2013_3%282%29__6

 

Serbin V. Managing the competitiveness of the personnel of a modern enterprise. Subject of study. Methodological principles and practical recommendations for the formation of competitiveness of the personnel of a modern enterprise.

The aim of the study. The purpose of the study is to substantiate an effective system for forming the competitiveness of the personnel of a modern enterprise in the context of military challenges and taking into account international experience.

Research methods. The research of the problem was carried out using the following methods: monographic - in the study and theoretical generalization of research on the scientific foundations of competitiveness of personnel of a modern organization; system analysis - in the analysis of the mechanism of competitiveness of personnel of a modern organization; comparative analysis - in the study of global trends in competitiveness of personnel of a modern organization; abstract and logical - in the formation of conclusions and proposals.

Results of work. The theoretical and practical aspects of the modern specifics of personnel competitiveness for enterprises in a modern organization are based on an innovative system of continuous updating of professional qualities and competencies. The competitiveness of personnel is a strategic resource for any organization, since it is human capital that determines the company’s ability to adapt to changes, implement innovations and ensure sustainable development. Modern labor market requirements put forward new criteria for staff, among which the key ones are professional mobility, the ability to continuously learn, creativity, teamwork and digital literacy.. Corporate culture, motivation system, leadership, and effective human resources management play a significant role in shaping competitiveness. Organizations that invest in the development of their employees increase their overall level of competitiveness. The individual competitiveness of an employee should be considered in the context of organizational goals, as the highest efficiency is achieved by those employees whose personal development strategy is aligned with the company’s strategy.

Assessment and management of personnel competitiveness should be systematic, using clear criteria, analytical tools and long-term personnel development programs. Thus, the competitiveness of personnel in a modern organization is not only a characteristic of an employee, but also the result of an effective HR policy that takes into account both individual characteristics and strategic business needs..

 

Keywords: personnel of the enterprise, competitiveness of personnel, personnel management, methods of assessing the competitiveness of personnel, competitiveness of the enterprise.

 

[1] Науковий керівник – Г. П. Пасемко, д-р наук з держ. управління, професор