DOI: 10.69803/3083-6034-2026-1-186

УДК 338.242:334.72:94(477)

 

Р. П. Майданюк, здобувач третього освітнього рівня (доктор філософії)

 tov-utd1@ukr.net

https://orcid.org/0009-0002-2090-6734

Уманський національний університет

 

КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОГО СЕРЕДОВИЩА В УМОВАХ ПІСЛЯВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ

 

У статті актуалізовано проблему трансформації підприємницького середовища України в умовах глобальних викликів поствоєнного періоду 2024–2026 рр. Обґрунтовано, що традиційні моделі економічного стимулювання, орієнтовані на стабільні ринкові інституції, виявляються малоефективними в умовах фізичного руйнування капіталу, розриву логістичних ланцюгів та критичної інституційної невизначеності. Постає об’єктивна потреба у розробці концептуально нової адаптивної моделі, яка здатна забезпечити не лише відновлення втрачених потужностей, а й якісний стрибок до високотехнологічного та інклюзивного підприємництва. Особливу увагу приділено ролі держави як цифрової платформи, що забезпечує прозорість розподілу ресурсів та нівелює корупційні ризики, які є критичними деструкторами довіри інвесторів у перехідний період.

Формулювання цілей статті. Метою статті є наукове обґрунтування та розробка багаторівневої концептуальної моделі формування підприємницького середовища в умовах післявоєнного відновлення, що базується на інтеграції цифрових інновацій, інституційної прозорості та механізмів соціальної інклюзії для забезпечення стратегічної резильєнтності національної економіки.

Матеріали і методи. Методологічну основу дослідження склали фундаментальні положення сучасної економічної теорії, зокрема неоінституційна теорія Д. Норта [1] (щодо мінімізації трансакційних витрат), концепція підприємницьких екосистем та теорія людського капіталу. У процесі роботи використано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів: системно-структурний аналіз (для ідентифікації функціональних блоків моделі); метод абстрактно-логічного узагальнення (для формування теоретичних висновків щодо ролі цифрового капіталу); методи сценарного моделювання та графічної візуалізації економічних процесів.

Результати. На основі проведеного дослідження розроблено концептуальну модель, яка інтегрує чотири стратегічні модулі: регуляторно-цифровий, фінансово-акселераційний, технологічний та соціально-кооперативний. Доведено, що ключовим фактором стабілізації підприємницького середовища є «цифрова прозорість» дозвільних та інвестиційних процедур, що дозволяє знизити трансакційні витрати на 20-25% порівняно з традиційними бюрократичними моделями. Обґрунтовано роль ветеранського бізнесу та соціального підприємництва як фундаменту соціальної стійкості громад. Встановлено, що синергія державного гарантування ризиків та приватних технологічних ініціатив створює ефект «інвестиційного мультиплікатора», необхідного для швидкої реіндустріалізації деокупованих територій. Сформовано механізм взаємодії стейкхолдерів у межах Регіональних рад відновлення, де науково-освітні установи (університети) виступають центрами трансферу технологій та експертизи.

Перспективи. Подальші наукові розробки будуть спрямовані на створення прикладного інструментарію моніторингу «індексу підприємницької впевненості» у постраждалих регіонах, а також на розробку алгоритмів автоматизованого управління стратегічними ризиками в умовах інтеграції України до єдиного цифрового ринку ЄС.

 

Ключові слова: підприємницьке середовище, післявоєнне відновлення, концептуальна модель, інституційна прозорість, цифрова трансформація, інвестиційна привабливість, соціальна інклюзія, резильєнтність, трансакційні витрати.

 

Список використаних джерел:

  1. Норт Д. Інституції, інституційна зміна та функціонування економіки. Київ : Основи, 2000. 198 с.
  2. Витвицька О. Д. Менеджмент результативності суб’єктів в умовах кризи. Економіка та управління АПК. 2025. № 1. С. 22–30.
  3. Гайдуцький П. П. Економіка післявоєнного відновлення. Економіка України. 2023. № 6. С. 3–15.
  4. Шумпетер Й. А. Теорія економічного розвитку. Київ : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2011. 242 с.
  5. Heiets, V. M. (2024) Instytutsiina transformatsiia ekonomiky Ukrainy [Institutional transformation of Ukraine's economy]. Kyiv: NAS of Ukraine. [in Ukrainian].
  6. Варналій З. С. Мале підприємництво: основи теорії і практики. Київ : Знання, 2018. 302 с.
  7. Antoniuk, L. L. (2022) Innovatsiinyi potentsial Ukrainy v umovakh hlobalnykh vyklykiv [Innovative potential of Ukraine in the conditions of global challenges]. Kyiv: KNEU. [in Ukrainian].
  8. Дюкарев А.О., Чернега І.І. Методологічні засади управління підприємницькою діяльністю в агробізнесі у контексті цифрової трансформації та сталого розвитку. Журнал з менеджменту, економіки та технологій, № 2, 2025. С. 286 – 300.
  9. Шпикуляк О. Г., Мазур Г. Ф. Соціальний капітал та інновації у громадах. Економіка та держава. 2025. № 3. С. 45–51.
  10. Чернега І.І., Панахно Р.В. Соціально-економічні аспекти функціонування суб’єктів господарювання в аграрній сфері як стимул прийняття інноваційних рішень з урахуванням потреб територіальних громад. «Наукові інновації та передові технології» Серія «Економіка»: журнал. 2025. № 12(52) 2025. С. 3363 – 3375.
  11. Кваша С. М. Цифрова парадигма відновлення ринків. Київ : НУБіП України, 2025. 280 с.
  12. Лупенко Ю. О. Пріоритети розвитку підприємництва в аграрному секторі. Економіка АПК. 2024. № 2. С. 5–12.
  13. Danylyshyn, B. M. (2023) ‘Ekonomichna polityka voiennoho chasu’ [Economic policy of wartime], Ekonomika Ukrainy, (4), pp. 3–18. [in Ukrainian].
  14. Bilan Y., Nitsenko V. Resilience of economic entities in post-conflict zones. Journal of Agrarian Change. 2025. Vol. 25.
  15. World Bank. World Development Report 2025: Data for Better Lives. Washington, DC, 2025.
  16. Про цілі сталого розвитку України на період до 2030 року : Указ Президента України від 30.09.2019 № 722/2019.

 

References:

  1. Antoniuk, L. L. (2022) Innovatsiinyi potentsial Ukrainy v umovakh hlobalnykh vyklykiv [Innovative potential of Ukraine in the conditions of global challenges]. Kyiv: KNEU. [in Ukrainian].
  2. Bilan, Y. and Nitsenko, V. (2025) ‘Resilience of economic entities in post-conflict zones’, Journal of Agrarian Change, 25.
  3. Cherneha, I. I. and Panakhno, R. V. (2025) ‘Sotsialno-ekonomichni aspekty funktsionuvannia subiektiv hospodariuvannia v ahrarnii sferi yak stymul pryiniattia innovatsiinykh rishen z urakhuvanniam potreb terytorialnykh hromad’ [Socio-economic aspects of the functioning of business entities in the agricultural sector as a stimulus for making innovative decisions taking into account the needs of local communities], Naukovi innovatsii ta peredovi tekhnolohii. Seriia Ekonomika, (12), pp. 3363–3375. [in Ukrainian].
  4. Danylyshyn, B. M. (2023) ‘Ekonomichna polityka voiennoho chasu’ [Economic policy of wartime], Ekonomika Ukrainy, (4), pp. 3–18. [in Ukrainian].
  5. Diukarev, A. O. and Cherneha, I. I. (2025) ‘Metodolohichni zasady upravlinnia pidpryiemnytskoiu diialnistiu v ahrobiznesi u konteksti tsyfrovoi transformatsii ta staloho rozvytku’ [Methodological principles of entrepreneurial activity management in agribusiness in the context of digital transformation and sustainable development], Zhurnal z menedzhmentu, ekonomiky ta tekhnolohii, (2), pp. 286–300. [in Ukrainian].
  6. Haidutskyi, P. P. (2023) ‘Ekonomika pisliavoiennoho vidnovlennia’ [Economy of post-war recovery], Ekonomika Ukrainy, (6), pp. 3–15. [in Ukrainian].
  7. Heiets, V. M. (2024) Instytutsiina transformatsiia ekonomiky Ukrainy [Institutional transformation of Ukraine's economy]. Kyiv: NAS of Ukraine. [in Ukrainian].
  8. Kvasha, S. M. (2025) Tsyfrova paradyhma vidnovlennia rynkiv [Digital paradigm of market recovery]. Kyiv: NUBiP of Ukraine. [in Ukrainian].
  9. Lupenko, Yu. O. (2024) ‘Prioritety rozvytku pidpryiemnytstva v ahrarnomu sektori’ [Priorities of entrepreneurship development in the agricultural sector], Ekonomika APK, (2), pp. 5–12. [in Ukrainian].
  10. North, D. (2000) Instytutsii, instytutsiina zmina ta funktsionuvannia ekonomiky [Institutions, institutional change and economic performance]. Kyiv: Osnovy. [in Ukrainian].
  11. President of Ukraine (2019) Pro tsili staloho rozvytku Ukrainy na period do 2030 roku [On the Sustainable Development Goals of Ukraine for the period up to 2030]. Decree of the President of Ukraine dated 30.09.2019 № 722/2019. [in Ukrainian].
  12. Schumpeter, J. A. (2011) Teoriia ekonomichnoho rozvytku [Theory of economic development]. Kyiv: Kyiv-Mohyla Academy Publishing House. [in Ukrainian].
  13. Shpykuliak, O. H. and Mazur, H. F. (2025) ‘Sotsialnyi kapital ta innovatsii u hromadakh’ [Social capital and innovations in communities], Ekonomika ta derzhava, (3), pp. 45–51. [in Ukrainian].
  14. Varnalii, Z. S. (2018) Male pidpryiemnytstvo: osnovy teorii i praktyky [Small entrepreneurship: basics of theory and practice]. Kyiv: Znannia. [in Ukrainian].
  15. Vytvytska, O. D. (2025) ‘Menedzhment rezultatyvnosti subiektiv v umovakh kryzy’ [Performance management of entities in crisis conditions], Ekonomika ta upravlinnia APK, (1), pp. 22–30. [in Ukrainian].
  16. World Bank (2025) World Development Report 2025: Data for Better Lives. Washington, DC.

 

Maydanyuk R. P. Conceptual model of formation of the entrepreneurial environment in the conditions of post-war reconstruction.

The article actualizes the problem of transforming the entrepreneurial environment of Ukraine in the conditions of global challenges of the post-war period of 2024–2026. It is substantiated that traditional models of economic stimulation, oriented toward stable market institutions, prove ineffective in conditions of physical capital destruction, logistics chain disruption, and critical institutional uncertainty. There is an objective need to develop a conceptually new adaptive model capable of ensuring not only the restoration of lost capacities but also a qualitative leap to high-tech and inclusive entrepreneurship. Particular attention is paid to the role of the state as a digital platform that ensures transparency in resource allocation and levels out corruption risks.

Aim. The purpose of the article is the scientific substantiation and development of a multi-level conceptual model for the formation of the entrepreneurial environment in the conditions of post-war recovery, based on the integration of digital innovations, institutional transparency, and mechanisms of social inclusion.

 Materials and Methods. The methodological basis of the study consists of D. North's neo-institutional theory, the concept of entrepreneurial ecosystems, and the theory of human capital. A set of methods was used: system-structural analysis (to identify functional blocks of the model); abstract-logical generalization (to form theoretical conclusions); methods of scenario modeling and graphic visualization of economic processes.

Results. Based on the research, a conceptual model was developed that integrates four strategic modules: regulatory-digital, financial-acceleration, technological, and socio-cooperative. It is proved that "digital transparency" of permitting and investment procedures is a key factor in stabilizing the entrepreneurial environment, allowing for a 20-25% reduction in transaction costs compared to traditional bureaucratic models. The role of veteran business and social entrepreneurship as a foundation for social resilience of communities is substantiated. It is established that the synergy of state risk guarantees and private technological initiatives creates the "investment multiplier" effect necessary for rapid reindustrialization. A mechanism for stakeholder interaction within Regional Recovery Councils is formed.

Perspectives. Further scientific developments will be aimed at creating tools for monitoring the "entrepreneurial confidence index" in affected regions and developing algorithms for automated strategic risk management in the context of Ukraine's integration into the EU single digital market.

 

Keywords: entrepreneurial environment, post-war recovery, conceptual model, institutional transparency, digital transformation, investment attractiveness, social inclusion, resilience, transaction costs.

 


:  Переглянути (завант.: 4) [419.74 Kb]